РУДОХВОСТИЙ ТЕРОРИСТ ОКУПОВУЄ СЕЛА І ЗАГРОЖУЄ СКАЗОМ
25-08-2016, 14:33 | Автор: Admin | Категорsя: Новини

У першій половині року Кам’янець-Подільська міська поліклініка №1 стикнулась із відсутністю вакцини від смертельно небезпечної хвороби – сказу. Треба зазначити, що проблема постала не тільки у Кам’янці-Подільському, але й багатьох медичних закладах України. Керівництво поліклініки почало «бити на сполох», коли стався випадок із офіційно підтвердженими результатами на сказ. Із великими труднощами вдалось знайти декілька ампул вакцини у обласному центрі, але потрібно було далі продовжувати лікування хворих. На щастя на початку серпня проблема вирішилась на рівні міністерства охорони здоров’я. Держава таки закупила вакцину від сказу, одна ампула якої обійшлась у 20 грн. замість 400 грн., що проштовхував колишній виконуючий обов’язки міністра ОЗ.

- На сьогоднішній день заклад отримав вакцину від сказу в повному обсязі. Це 230 доз – річна потреба міста, закуплені з держбюджету, - повідомив головний лікар поліклініки Борис Цвігун, - На щастя вдалось узяти ситуацію із вакциною під контроль. Алехотілось би вирішення питання не тільки у ракурсі медичної допомоги, а глибше. Знаємо, що основними носіями сказу у нашій місцевості є лисиці, які окупували заповідні зони над Дністром. Також на подвір’ях людей є багато котів, псів, інших тварин не привитих від цієї інфекції, що можуть контактувати з дичиною. Дотичне до цієї проблеми питання щодо бродячих і покинутих тварин. Гуманність поводження із ними має все ж поступатись загрозі зараження сказом людей. У нас населення вдається у крайнощі: то бойкотують щеплення, то за найменшої подряпини вимагають курсу вакцинації. Ми націлені на вступ до Євросоюзу, але однією з причин, чому нас не дуже хочуть бачити – не стовідсотково привите населення є потенційним носієм різних небезпечних хвороб. Тож варто говорити про це у засобах масової інформації.

Одну з проблем ми вирішили підняти зараз. Чому лисиці стали потенційною загрозою здоров’ю людей виясняємо у секретаря президії Кам’янець-Подільської районної ради УТМР ( Українське товариство мисливців та рибалок) Олександра Юзюка.Він роз’яснює:

- 21 січня 2010 року в останній день своєї каденції Президент України Віктор Ющенко підписав додаток до Закону про природозаповідний фонд, який заборонив полювання в господарських зонах національних природних парків України. Національний природний парк «Подільські товтри», що має 259 га площ, автоматично підпав під дію цього закону. Так як Кам’янець-Подільський, Чемеровецький і частина Городоцького району є територією парку - відповідно тут заборонено полювання. Треба зазначити, що охоронної території у парку всього 5 тис. га, інша є господарською. Тобто орати землі, розробляти кар’єри, встановлювати різні бази туризму та відпочинку, проводити безліч іншої діяльності можна, а от контрольовано полювати - ні. На екологічні важелі потрапили дві нерівнозначні частини, перша по негативному впливу на природу у десятки разів перевищує другу. На мою думку прийнято не розумне рішення, адже порушена регульована рівновага тварин у природі.

З прийняттям цієї поправки проблема торкнулась не стільки мисливських товарист, як у першу чергу мешканців населених пунктів, що розташовані на території заповідної зони. Заборона на відстріл призвела, що у великій кількості розплодились лисиці, у яких немає природного конкурента. Їх чисельність тепер перевищує загальноєвропейські норми у десятки разів.Якщо у Європі на одну тисячу гектарівпроживають від 0,5 до 1 голів лисиці, то у нас 10 - 15. Цей звір може давати два виводки на рік по 5-6 лисенят і більше.

Руді хижаки буквально заполонили території навколо сіл у заповідній зоні, адже біля людини є чим поживитись. Наведу показовий приклад. В селі Червона Діброва посеред села є хата, де ніхо не живе. Лиси підрили фундамент і оселились прямо в будівлі, звідти проводили вилазки на сусідні господарства. Власниця обістя у відчаї звернулась до товариства, щоб допомогли вижити звірів, адже нажила конфлікти із сусідами – хоч хату зноси. Але без особливого дозволу полювати у населених пунктах не можна. Вирішили налякати лисиць мисливськими собаками, та вже було пізно – виводок пішов.

Рудохвості почали траплятись і у містах. Взимку цього року до нас звернулись із проханням відстріляти виводок лисиць на мікрорайоні Руські фільварки, аджу місцеве відділення УТМР - єдина організація, що може проводити подібний захід. Ми взяли відповідні документи, залучили ветеринарну медицину, поліцію, інші відповідні організації. Усі були свідками агресивної поведінки лиса, який ледь не покусав людину».

Виходить люди на заповідних територіях безпорадні у відносинах із обнаглілим хитрим лисом? Олександ Петрович пояснює, що в українських природоохоронних законах все є «шпаринка», яка дозволяє проводити відстріл тварин в означені терміни. Члени товариства користуються цією нормою закону, беручі спеціальні дозволи в обласному управлінні Департаменту екології.

НПП «Подільські товтри», аргументуючи тим, що не можуть проконтролювати велику кількість мисливців, дозволяв у попередні роки залучати лише 2 мисливські бригади. На сьогодні знайшли порозуміння із керівницвом району щодо проблеми, це дозволило збільшити чисельність бригад до 11-ти (раніше у товаристві було 22). Поставили умову проведення полювання – безпосередня присутність біля кожної бригади представників НПП, ветеренарії, екологічної інспекції тощо. А ще потрібно враховувати - полювання дозволяється тільки у вихідні дні. От і не вистачає часу місцевим мисливцям відрегулювати чисельність цього хижака. Зараз районне товариство відстрілює до 500-600 рудохвостих на рік, але це значно менше від необхідного.

- А от на фоні зменшення організованих мисливців, і збільшуться браконьєрство, - стверджує Юзюк, - Це люди, які можуть дозволити собі дальні поїздки на позашляховиках, прибори нічного бачення, оптичну зброю тощо. Коли процес організований і контрольований - усе по-іншому. Ми серйозна організація і відповідаємо за власні дії, намагаємось усіма силами допомогти керівництву районів та мешканцям зменшити загрозу захворювання на сказ через тварин. І це під жорстким контролем усіх державних структур, не беручи у держави ні копійки, за власні кошти ( а один патрон сьогодні коштує 15 грн., літр бензину 25 грн.). Та ще й повинні доказувати, що не злочинці і браконьєри! Для товариства введення у дію непродуманої поправки до закону - погибель, ми існуємо тільки за рахунок ентузіазму. У 2010 році в організації нараховувалось 1200 чоловік, зараз залишилось 250.

Науковці апелюють до більш гуманного методу. Йдеться про пероральну вакцинацію, тобто біля лисячих нір розкладають приманки всередині із вакциною, які звірі поїдають. Та як проконтролювати чи з’їла тварина приманку і в якій кількості? А якщо вакцини потрапило до організму більше за норму – ймовірна загибель.

31 природоохоронний об’єкт в Україні теж потерпає від вищезгаданих законодавчих заборон. Чому у Європі в національних парках проводять контрольоване полювання і заробляють на цьому гроші, а у нас це підпадає під заборону і насправді «вирощує» браконьєрство?»

Вже було чотири спроби скасувати нововведення у законі. Останню зробив народний депутат Володимир Мельниченко, подавши запит у відповідний комітет Верховної Ради. На комітеті з екології та природних ресурсів пропозицію «рубають на корню», аргументуючи модною відмовою: «Не на часі». Хоча законотворці і кулуарно вже дійшли висновку, що прийняли не продуманий документ. Зокрема, керівник національного парку «Асканія Нова» , який був ініціатором поправки, вже волає про її скасування. Тож, як дуже часто буваю в державі, - справа за законотворцями.

Вікторія ГАЙДАМАШКО.

Переглядів: 135  |  Коментарів: (0)  | 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або ввійти на сайт під своїм іменем.