ПРО РИЗИК РОЗВИТКУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
18-03-2015, 11:59 | Автор: Admin | Категорsя: Новини » Статті

Туберкульоз - інфекційне захворювання з тривалим періодом між інфікуванням (зараженням) і розвитком хвороби. Після контакту людини з бактеріовиділювачем або зараженим матеріалом виникає вірогідність інфікування здорової людини, що залежить від властивостей збудника, а також від сприйнятливості організму людини.

Один бактеріовиділювач за рік може інфікувати в середньому біля 10 осіб.

Після інфікування мікобактеріями туберкульозу можливий розвиток клінічно вираженого захворювання. Ймовірність виникнення захворювання у здорової інфікованої людини на протязі життя складає 5-10%.

Ризик розвитку туберкульозу залежить від систематичності, тривалості контакту з хворим туберкульозом і особливостей імунної системи самої людини. Теоретично, самою низькою є ймовірність розвитку захворювання при короткотривалих контактах з хворим туберкульозом в транспорті, місцях загального користування, під’їздах.

Ризик розвитку активного туберкульозу значно зростає при тривалих і регулярних контактах з хворим сухотами ( сумісне проживання, систематичне спілкування на роботі або в вільний час), а також при контактах, які супроводжуються обміном біологічними рідинами (поцілунки…).

Важливим профілактичним міроприємством направленим на зниження ризику розвитку захворювання є припинення контакту з бактеріовиділювачем. Сам хворий туберкульозом і його родичі не повинні розглядати тимчасову ізоляцію як життєву трагедію – в більшості випадків при добросовісному виконанні рекомендацій лікаря вже через 2 місяці терапії бактеріовиділення припиняється і хворий перестає бути небезпечним для оточуючих його людей.

Діти в силу особливостей роботи імунної системи відносяться до групи підвищеного ризику по розвитку активного туберкульозу. Тому при появі в сім’ї хворого туберкульозом(незалежно від форми захворювання), контакт дитини з цим родичем повинен бути перерваним, а дитина повинна бути поставлена на облік у фтизіатра. Контактні по туберкульозу або первинно інфіковані діти і підлітки, після обстеження у фтизіатра і виключення активного туберкульозу, незаразні, не небезпечні для оточуючих і можуть відвідувати дитячі заклади(садки, школи) навіть в тих випадках, якщо отримують профілактичне лікування.

Дуже високий ризик розвитку туберкульозу при контакті з хворим, який відбуває покарання у місцях позбавлення волі або колишнім ув’язненим, так як ці люди в більшості випадків є носіями агресивних штамів туберкульозу, стійких до більшості протитуберкульозних препаратів.

Не дивлячись на відсутність прямого контакту з джерелом інфекції, серйозній небезпеці піддаються особи, які поселились в квартирі, де раніше проживав хворий туберкульозом і де не була проведена заключна дезінфекція.

Ймовірність захворювання зростає в наступних ситуаціях:

ü в перші роки після інфікування;

ü в період статевого дозрівання;

ü при повторному зараженні мікобактеріями туберкульозу;

ü при наявності ВІЛ інфекції (ймовірність збільшується до 8-10% в рік);

ü при наявності супутніх захворювань(цукровий діабет, хронічний бронхіт, виразкова хвороба);

ü під час проведення терапії глюкокортикостероїдами і імунодепресантами.

Велике значення в розвитку захворювання мають психологічний комфорт, соціально політична стабільність, матеріальний рівень життя, санітарна досвідченість, загальна культура населення, житлові умови, забезпеченість кваліфікованою медичною допомогою. Нестабільність суспільства, страх за своє майбутнє і майбутнє своєї родини, хронічна нестача коштів на прожиття, невпевненість у завтрашньому дні – це та психологічна екологія, яка забезпечує хронічний стрес майже всьому населенню нашої держави, котрий призводить до виснаження резервних можливостей клітин імунного захисту, до їх функціональної неспроможності.

Щоб знизити вірогідність розвитку туберкульозурекомендується:

ü не курити і не вживати міцні спиртні напої, пиво, слабоалкогольні суміші;

ü вживати за добу не менше 150-200г продуктів, багатих жирами тваринного походження(м'ясо, риба, яйця, молоко);

ü вживати достатню кількість вітамінів всіх груп;

ü не вживати синтетичні продукти(чіпси, фаст-фуд);

ü частіше знаходитись на свіжому повітрі і вести здоровий спосіб життя;

ü уникати повторних тісних контактів з хворими активним туберкульозом;

ü проходити регулярне профілактичне флюорографічне обстеження;

ü житлові та робочі приміщення треба добре провітрювати, застосовувати вологе прибирання;

ü намагаймося досягти гармонії з самим собою, навчімося піднімати собі настрій (звісно не алкоголем чи наркотиками), частіше усміхаймося і виявляймо увагу до навколишніх, і вони нам віддячать тим самим.

З допомогою специфічних хіміотерапевтичних препаратів можна зменшити популяцію мікобактерій туберкульозу, які проникли в організм людини, і створити оптимальні умови для повноцінної взаємодії імунокомпетентних клітин. Використання протитуберкульозних препаратів з профілактичною метою(по рекомендаціях фтизіатра) знижує ймовірність захворювання туберкульозом в 5-7 разів.

Важливим методом профілактики туберкульозу є вакцинація. Вона полягає у введенні в організм спеціальним способом підготовлених мікобактерій туберкульозу, котрі не спричиняють захворювання, але викликають вироблення захисних антитіл. Таким чином, якщо у майбутньому в організм потрапляють хвороботворні мікобактерії, імунна система вже буде готова до боротьби з ними і перешкодить розвитку захворювання.

 

 

 

Завідуюча протитуберкульозним відділенням

міської поліклініки№1

Т.А.Скринчук

Переглядів: 345  |  Коментарів: (0)  | 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або ввійти на сайт під своїм іменем.